• Taras Pidodvirniy

Зміни у "кредитному законодавстві" на період воєнного стану

Вітаю вас, шановні відвідувачі нашого ресурсу.


Сьогодні, я хочу підвести деякі підсумки, щодо діяльності наших законотворців, яка направлена на полегшення життя споживачів кредитних послуг під час воєнного стану.

 

Перші зміни, на які я б хотів звернути вашу увагу внесенні до чинного законодавства законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану".

Зазначеним законом внесено зміни до перехідних положень ЗУ "Про споживче кредитування", а саме: Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 6-1. Вказаним пунктом передбачено наступне: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем";"

Підсумовуючи, можливо дійти висновку, що законодавці заборонили кредиторам нараховувати споживачам кредитних послуг штрафи/пені та змінювати відсоткову ставку на власний розсуд.

 

Другі зміни направлені на полегшення життя для звичайного споживача передбачені постановою Кабінету міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану".

Вказаною постановою внесено наступні зміни:

  1. "Розділ “Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносинˮ переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 26, ст. 1241; 2014 р., № 97, ст. 2787), виключити. "

  2. Забороняється вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими.

Отже, як вбачається, кабінет міністрів України, нарешті впорядкував вчинення виконавчих написів нотаріусами, та привів порядок вчинення таких написів у відповідність до рішень суду, ухвалених ще у 2017 році.


 

Для осіб, що мають арешти рахунків або із заробітної плати яких роботодавці продовжують вираховувати кошти та направляти їх до виконавців Верховною радою України ухвалено закон "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".

Вказаними змінами передбачено наступне:

1. фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;

2.припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації)

Отже, законодавці, на час військового стану, вирішили дати можливість фізичним особам отримати доступ до своїх рахунків та отримувати нараховану їм заробітну плату, в повному обсязі.

Так, звичайно, не обійшлося без непорозумінь. Деякі банківські установи, в супереч вищезазначеним змінам відмовляються знімати арешт з рахунків, якщо у особи декілька відкритих виконавчих проваджень і загальна сума заборгованості за ними перевищує 100 000 грн.

На мою думку, такі забаганки банківських установ не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки законодавством чітко передбачено: "за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень".

Тобто, при прийняті рішення щодо зняття арешту із коштів на рахунках, банківські установи зобов'язані оцінювати кожне виконавче провадження окремо, а не складати всі провадження до купи.


Звернувшись до нас, Ви зможете отримати професійну консультацію та допомогу юриста за прийнятною ціною та по всій території України.

69 переглядів0 коментарів