• Taras Pidodvirniy

Банкрутство фізичної особи. Загальні питання.

Вітаю вас, шановні відвідувачі нашого ресурсу.


Почнемо з того, які є підстави для звернення до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство фізичної особи. Статтею 115 КУзПБ передбачено такі підстави: «1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше ніж 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів або здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань протягом двох місяців; 3) прийнято постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке не може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).» Відразу скажу, що для порушення справи про банкрутство фізичної особи достатньо однієї з перерахованих підстав, що підтверджується так само і судовою практикою, наприклад: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93982032 Ось, взяли ми ручку, лист, порахували, що наша заборгованість перед мікрофінансовими компаніями (МФО)/банками (без урахування неустойки: штрафу, пені) становить 30 розмірів мінімальної заробітної плати (30*6000 грн=180 000,00 грн) і ми не оплачуємо свої кредитні зобов'язання, припустимо місяць, відповідно у нас є всі підстави, для того щоб звернутися до суду із заявою про відкриття справи про банкрутство фізичної особи. Виникає питання, що має бути написано у цій заяві та які доповнення треба до нього додати, щоб суд не відмовив у відкритті провадження. Тут нам допоможе ст. 116 КУзПБ. Як бачимо, перелік документів, які необхідно надати до суду, досить значний і стосується не лише позичальника, а й членів його сім'ї. Крім декларацій про доходи, підтвердження наявності заборгованості по кредитам і можливості її погашати, потенційному банкруту необхідно додати до суду докази авансування винагороди арбітражного керуючого. Розмір такого авансового платежу ст. 30 КУзПБ, становить 5 розмірів прожиткового мінімуму на працездатну людину за 3 місяці виконання арбітражним керуючим своїх повноважень: 5*2379*3= 35 685, грн. Отже, як бачимо, крім збору досить великої кількості інформації, за підготовку якої позичальнику доведеться платити юристу, ще потрібно заплатити аванс у розмірі 35685 грн. І ось ми зібрали необхідні документи, сплатили авансовий платіж і відправили заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи до суду, що ж далі? А далі суд вже приймає рішення відкривати чи ні провадження. Якщо провадження відкривається, суд виносить відповідну ухвалу в якій вказує на: «1) відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника; 2) запровадження процедури реструктуризації боргів боржника; 3) введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; 4) призначення керуючого реструктуризацією; 5) вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів; 6) строк подання арбітражним керуючим до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати 30 днів з дня проведення підготовчого засідання суду; 7) проведення арбітражним керуючим виявлення, складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості; 8) строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду; 9) зобов'язання контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, надати управляючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім'ї та про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону; 10) зобов'язання органу державної прикордонної служби надати керівнику реструктуризації та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім'ї державного кордону за останні три роки; 11) зобов'язання банків надати управляючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках боржника.»

Давайте зупинимося на певних моментах.

Перший це мораторій на задоволення вимог кредитора. Що це означає?

Відповідно до ст. 121 КУзПБ: «Мораторій на задоволення вимог кредиторів запроваджуватиметься строком на 120 днів, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій щодо боржника. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: 1) зупиняється виконання боржником грошових зобов'язань, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) зупиняється стягнення з боржника за всіма виконавчими провадженнями, крім виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів або про відшкодування вреду, завданого ушкодженням, смертю фізичної особи, а також крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грішових сум, в тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж; 3) не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій; 4) зупиняється перебіг позовної давності щодо вимог до боржника; 5) не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань боржника. Отже, мораторій вводиться терміном 120 днів, і період його дії припиняються всі виконавчі дії, нарахування неустойки, інфляційних та інших санкцій. Тобто ми отримуємо такі собі канікули, протягом яких кредитори не можуть не збільшувати суму вашої заборгованості і не стягувати її. Наступний, цікавий момент – це реструктуризація боргів. «План реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. 2. У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, що спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, в тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні. 3. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, в тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо). 4. Задоволення вимог кредиторів здійснюється арбітражним керуючим пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, в черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, що є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом. 5. Особа, яка виявила бажання взяти участь у плані реструктуризації боргів боржника як поручитель (гарант), має право брати участь в обговоренні умов реструктуризації боргів такого боржника. 6. Строк виконання плану реструктуризації боргів, боргу у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п'ять років. У разі погашення боргів за кредитами, одержаними боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років. За вмотивованим клопотанням боржника та за умови погашення понад 80 відсотків вимог кредиторів господарський суд може продовжити строк виконання плану реструктуризації боргів боржника понад граничний рядок.» Якщо підвести короткий підсумок, то реструктуризація – це план, за яким позичальник погашатиме борги перед своїми кредиторами. Його реалізація залежить від наявності офіційного доходу та майна, яке можна реалізувати в рахунок погашення заборгованості. Якщо ж, у вас немає офіційних доходів, тоді залишається лише один варіант, визнання боржника банкрутом та запровадження процедури погашення боргів. Відповідно до ст. 130 КУзПБ: «Господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника в разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів процедури погашення боргів боржника. Постановою про визнання боржника банкрутом та запровадження процедури погашення боргів, боргу господарський суд також назначає керуючого реалізацією майна в порядку, визначеному цим Кодексом. Повідомлення про визнання фізичної особи банкрутом і введенням процедури погашення боргів боржника офіційно оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України протягом трьох днів з дня прийняття відповідної постанови суду. Не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника керуючий реалізацією майна спільно з боржником проводити інвентаризацію майна боржника та визначає його вартість.» Відразу ж виникає питання, а за рахунок якого майна буде здійснюватися погашення заборгованості і, що може бути реалізовано, а що ні? Відповідь це питання ми отримаємо прочитавши ст. 131 КУзПБ: «Майно боржника, що підлягає реалізації в процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде получено боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті статтею 132 цього Кодексу. До складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є частиною боржника в спільній власності. У такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством. З моменту визнання боржника банкрутом розпорядження всіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, здійснює керуючий реалізацією від імені боржника. З моменту визнання боржника банкрутом і до винесення судового рішення про закриття процедури банкрутства реєстрація переходу права власності від/до боржника та обтяжень майна боржника, включаючи нерухоме майно та цінні папери, що існують у бездокументарній формі, відбувається виключно на підставі заяви керуючого реалізацією. До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення. До складу ліквідаційної маси не включаються кошти, що перебувають на рахунках боржника в пенсійних фондах та фондах соціального страхування. Продаж майна банкрута здійснюється відповідно до умов та у порядку, визначених цим Кодексом для юридичних осіб.» Що ми бачимо? Що у ліквідаційну масу включається спільно нажите майно і не включається житло, якщо його розміри становлять для квартири 60 кв.м., житловий будинок 120 квадратів. Також, до складу ліквідаційної маси не включається майно, вартість якого не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, та загальна сума такого майна не перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Що ж, зрештою отримає позичальник? А отримає він таке: «Господарський суд при ухвалі ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів. Фізична особа не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів після завершення судових процедур у справі про неплатоспроможність та обов'язку повернення непогашених боргів, а саме: 1) відшкодування шкоди, завданої ушкодженням, іншим пошкодженням здоров'я або смертю фізичної особи; 2) сплати аліментів; 3) виконання інших вимог, які нерозривно пов'язані з особистістю фізичної особи. Такі вимоги, що не були повністю погашені у справі про неплатоспроможність, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність у непогашеній частині.» Так само, позичальник не матиме права протягом 5 років, з моменту визнання його банкрутом ініціювати нове провадження, і зобов'язаний протягом 5 років перед укладанням нових кредитних, іпотечних, заставних та договорів поруки попереджати іншу сторону про те, що він був визнаний банкрутом. Як бачимо, процедура банкрутства фізичної особи є досить довгою і досить дорогою. Ч и рекомендував би, я користуватися банкрутством фізичної особи, позичальникам мікрофінансових організацій? Рекомендував би, але тільки в тому випадку, якщо заборгованість за кредитними договорами перевищує 30 мінімальних заробітних плат, без урахування штрафів та пені та відсутні перспективи, щодо досудового врегулювання кредитної заборгованості. В інших випадках, я не бачу в цьому сенсу, адже за ті ж гроші позичальник може закрити якийсь кредит, або цілком успішно судитися і в суді доводити не правомірність заявлених кредитором вимог. Наприклад, успішного проходження процедури банкрутства фізичною особою, за боргами перед мікрофінансовою компанією (МФО), можу запропонувати вашій увазі справу за № 914/513/20.


Звернувшись до нас, Ви зможете отримати професійну юридичну консультацію та допомогу юриста за прийнятною ціною та по всій території України.

47 переглядів0 коментарів