Суд з Монобанк: як борг 205 172 грн зменшили до 37 629 грн. Свіжа судова практика 2026 року.

Якщо Монобанк подав до суду, а банк вимагає стягнути з вас сотні тисяч гривень, не варто сприймати зазначену в позові суму як остаточний розмір боргу.

У кредитному спорі важливо встановити не лише факт отримання кредиту, а й як саме банк сформував заборгованість, з яких сум вона складається та якими доказами підтверджується кожна з них.

Показовим є рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 18 серпня 2026 року у справі № 546/601/26.

АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з вимогою стягнути з позичальника 205 172,37 грн.

Однак суд визначив до стягнення лише 37 629,31 грн.

Тобто із заявлених банком 205 тисяч гривень суд стягнув близько 37,6 тисячі.

Ключовим у справі став аналіз розрахунку заборгованості: суд встановив, що 133 773,82 грн процентів були включені банком до суми, яку він визначив як тіло кредиту. Крім того, суд не стягнув заявлену банком пеню у розмірі 33 769,24 грн.

Коротко про справу

Суд	Решетилівський районний суд Полтавської області
Номер справи	№ 546/601/26
Дата рішення	18.08.2026
Позивач	АТ «Універсал Банк»
Заявлена сума	205 172,37 грн
Стягнута сума	37 629,31 грн
Різниця	167 543,06 грн

Позов банку було задоволено лише в частині, яку суд визнав доведеною.

Це важливо: суд не заперечив самого факту кредитних правовідносин.

Питання виникло щодо розміру заборгованості та доказів, якими банк обґрунтовував свої вимоги.

Що вимагав Монобанк у суді

У позовній заяві банк просив стягнути:

Складова вимог	Сума
Тіло кредиту	171 403,13 грн
Пеня	33 769,24 грн
Разом	205 172,37 грн

Таким чином, основну частину вимог банк визначив як 171 403,13 грн тіла кредиту.

Однак саме ця цифра стала одним із головних предметів перевірки суду.

Адже важливо не тільки те, як банк назвав певну суму у своєму розрахунку, а й те, з чого фактично ця сума складається.

133 тисячі гривень процентів опинилися у «тілі кредиту»

Це, мабуть, найбільш показовий момент у цій справі.

Банк визначив: 171 403,13 грн — тіло кредиту.

Однак, дослідивши надану банком виписку за рахунком, суд встановив, що до цієї суми були включені 133 773,82 грн процентів.

Тобто заявлена банком сума «тіла кредиту» не відповідала тій сумі, яку суд визначив як фактичну заборгованість за тілом кредиту.

Розрахунок виглядав так:

171 403,13 грн

− 133 773,82 грн процентів

= 37 629,31 грн

Саме 37 629,31 грн суд визначив як суму заборгованості за тілом кредиту, яка підлягає стягненню.

Саме цей висновок суду став ключовим для зменшення заявленої банком заборгованості.

Чому це важливо у спорі з Монобанк

Коли банк подає до суду розрахунок заборгованості, не варто обмежуватися лише кінцевою цифрою.

Наприклад, у позові може бути зазначено:

«Тіло кредиту — 171 403 грн».

Але це ще не означає, що позичальник фактично отримав саме 171 403 грн кредитних коштів або що вся ця сума є основним боргом.

Потрібно перевіряти:

• яку суму кредиту фактично було надано;

• які платежі здійснював позичальник;

• як банк зараховував ці платежі;

• які проценти нараховувалися;

• за який період вони нараховувалися;

• чи включалися проценти до інших складових заборгованості;

• чи були комісії;

• чи передбачені вони договором;

• як саме сформувалася кінцева сума боргу.

Саме тому розрахунок банку не можна сприймати як доказ, який не потребує перевірки.

У цій справі така перевірка мала принципове значення.

Чи може Монобанк включати проценти до тіла кредиту?

Це питання не можна вирішувати одним універсальним правилом.

Необхідно дивитися на конкретний кредитний договір, умови кредитування, рух коштів та порядок формування заборгованості.

Але ця справа показує важливий практичний принцип:

Кредитор повинен підтвердити походження кожної складової суми, яку він просить стягнути.

Якщо банк називає певну суму «тілом кредиту», це не звільняє його від необхідності показати, як саме ця сума сформувалася.

У справі № 546/601/26 суд встановив, що 133 773,82 грн, включені банком до заявленого тіла кредиту, фактично становили проценти.

Це безпосередньо вплинуло на розмір боргу, який суд визнав доведеним.

Анкета-заява Монобанк та умови кредитування

Ще одним важливим питанням у справі було те, які саме умови кредитування були погоджені позичальником.

Банк посилався на анкету-заяву та зазначав, що позичальник погодився з документами, які регулюють кредитні правовідносини, зокрема Умовами та правилами обслуговування, Тарифами, Паспортом споживчого кредиту та іншими документами.

Однак суд звернув увагу на необхідність підтвердження того, що саме ті Умови та Правила, на які посилається банк, були погоджені позичальником.

Тобто питання полягає не лише у тому, чи існує певний документ на сайті банку.

Потрібно встановити: який саме документ → у якій редакції → коли → яким способом → був погоджений конкретним позичальником.

Це особливо важливо у спорах щодо електронних кредитних договорів.

Питання доказування умов кредитування Monobank вже було предметом окремого аналізу на цьому сайті. Детальніше про анкету-заяву Monobank та докази укладення кредитного договору — у відповідному матеріалі - анкета-заява Monobank та докази укладення кредитного договору

Чому сам факт наявності кредиту ще не означає правильність розрахунку

Уявімо ситуацію.

Позичальник дійсно користувався кредитним лімітом.

Він не заперечує, що отримував гроші.

Але банк звертається до суду та вимагає, наприклад, 200 тисяч гривень.

У такому випадку захист не обов'язково повинен будуватися на позиції:

«Я кредит не отримував».

Якщо документи підтверджують протилежне, така позиція буде слабкою.

Натомість потрібно поставити інше питання:

«Чи довів банк, що я винен саме 200 тисяч гривень?»

І далі розкласти заявлену суму на складові.

Саме такий підхід може мати принципове значення у кредитному спорі.

Ця ситуація є окремим прикладом загальної проблеми, коли заявлена кредитором сума не обов'язково є тією сумою, яка в результаті підлягатиме стягненню. Детальніше про це я писав у матеріалі як зменшити суму боргу по кредиту через суд.

Що повинен довести банк, коли подає позов

У кожній конкретній справі обсяг доказування залежить від заявлених вимог, однак загалом банк має обґрунтувати ті обставини, на які він посилається.

Зокрема, необхідно досліджувати:

1. Факт укладення кредитного договору

Які документи підтверджують виникнення кредитних правовідносин.

2. Факт надання кредиту

Яка сума фактично була надана позичальнику.

3. Умови кредитування

Яка процентна ставка діяла, які були строки, комісії та інші платежі.

4. Порядок нарахування процентів

За який період та на яку суму вони нараховувалися.

5. Платежі позичальника

Скільки було сплачено та як саме банк розподілив ці платежі.

6. Розрахунок заборгованості

Як саме сформувалася сума, яку банк просить стягнути.

7. Штрафні санкції

Чи існують правові підстави для стягнення пені, штрафів та інших платежів.

Суд не стягнув 33 769 грн пені

Окрім тіла кредиту, банк вимагав стягнути 33 769,24 грн пені.

Суд у задоволенні цієї частини вимог відмовив.

При цьому суд застосував законодавчі положення щодо відповідальності за прострочення виконання кредитного зобов'язання, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Водночас із цього рішення не можна робити універсальний висновок:

«Пеню за кредитом під час воєнного стану стягнути неможливо».

Це було б неправильним спрощенням.

У кожній конкретній справі потрібно перевіряти:

• коли виникла прострочка;

• за який період нарахована пеня;

• який саме кредитний продукт використовувався;

• які умови договору;

• які норми законодавства застосовуються до відповідного періоду.

Фрагмент судового рішення щодо вимоги про стягнення пені.

У результаті суд зменшив вимоги Монобанк на 167 тисяч гривень

Результат справи можна показати дуже просто.

Банк вимагав:

205 172,37 грн

Суд визначив до стягнення:

37 629,31 грн

Різниця:

167 543,06 грн

Таким чином, суд задовольнив позов приблизно на 18% від заявленої банком суми.

І це, мабуть, найкраща ілюстрація того, чому отриманий позов банку не варто залишати без аналізу.

результат розгляду справи у суді з Монобанком

Що робити, якщо Монобанк подав до суду?

Якщо ви отримали позов від Монобанк, насамперед необхідно отримати та проаналізувати всі документи, на яких банк будує свої вимоги.

Перше — перевірити договір

Потрібно встановити, який саме документ банк вважає кредитним договором та які умови він вважає погодженими.

Друге — перевірити суму фактично отриманого кредиту

Необхідно дослідити рух коштів та операції за рахунком.

Третє — перевірити платежі

Важливо встановити, скільки позичальник уже сплатив та як банк розподіляв внесені кошти.

Четверте — перевірити розрахунок

Загальна сума боргу повинна бути розкладена на зрозумілі складові.

П'яте — окремо перевірити проценти

Необхідно встановити, за якою ставкою, за який період та на яку суму вони нараховані.

Шосте — перевірити пеню, штрафи та комісії

Необхідно встановити як договірні, так і законодавчі підстави їх стягнення.

Сьоме — підготувати відзив

Якщо в розрахунку або доказах банку є проблеми, їх необхідно конкретно зазначити у процесуальному документі, а не обмежуватися загальною фразою «з позовом не погоджуюсь».

Детальніше про те, як правильно подати відзив на позов у кредитній справі, я писав окремо - як правильно подати відзив на позов у кредитній справі.

Чи варто йти до суду, якщо банк подав позов?

Так.

Саме судовий розгляд дає можливість перевірити вимоги кредитора та заперечити проти тієї частини боргу, яка не підтверджена належними доказами або розрахована неправильно.

Але важливо розуміти: суд — це не механізм автоматичного списання кредиту.

Якщо кредит дійсно був отриманий, суд може встановити суму, яка підлягає поверненню.

Завдання захисту полягає не в тому, щоб просто заперечувати існування боргу, а в тому, щоб відокремити доведену заборгованість від тієї частини вимог, яку банк не зміг належним чином обґрунтувати.

Саме це відбулося у розглянутій справі.

Що означає це рішення для інших позичальників?

Рішення у справі № 546/601/26 не означає, що кожен позичальник Монобанк може автоматично зменшити свій борг у кілька разів.

Результат кожної справи залежить від:

• конкретного кредитного договору;

• фактично отриманої суми;

• здійснених платежів;

• умов кредитування;

• документів, наданих банком;

• розрахунку заборгованості;

• періоду прострочення;

• заперечень відповідача.

Однак ця справа добре демонструє інший принцип:

Сума, зазначена банком у позові, не є недоторканною. Суд має перевірити, чи підтверджена вона належними доказами.

Чого ця справа НЕ означає

Для правильного розуміння судової практики це принципово важливо.

Це рішення не означає, що:

• Монобанк не може стягувати кредитну заборгованість;

• будь-який позов Монобанк буде задоволений лише частково;

• будь-яка анкета-заява є недійсною;

• проценти за кредитом не можуть бути стягнуті;

• будь-який розрахунок банку автоматично є неправильним;

• позичальник може не повертати фактично отриманий кредит.

У цій справі суд визнав існування кредитних правовідносин.

Питання полягало в іншому — який саме розмір заборгованості банк довів та які складові боргу можуть бути стягнуті.

Це принципова різниця.

Суд з Монобанк: головний висновок

Якщо Монобанк подав до суду, не варто дивитися лише на останню цифру в позовній заяві.

Потрібно розкласти її на складові: тіло кредиту → проценти → комісії → пеня → штрафи → інші платежі.

Після цього необхідно перевірити кожну складову окремо.

У справі № 546/601/26 банк вимагав 205 172,37 грн, однак суд визначив до стягнення 37 629,31 грн.

Ключовим стало те, що 133 773,82 грн процентів були включені банком до суми, яку він визначив як тіло кредиту, а заявлена пеня у розмірі 33 769,24 грн також не була стягнута.

Тому сам факт отримання позову від банку ще не означає, що саме зазначена у ньому сума є остаточним боргом.

Потрібно перевірити договір, докази його умов, рух коштів, платежі та розрахунок заборгованості.

Часті питання

Чи може Монобанк подати до суду?

Так. Банк має право звернутися до суду з вимогою про стягнення кредитної заборгованості. Водночас заявлена банком сума повинна бути підтверджена належними доказами.

Що робити, якщо Монобанк подав до суду?

Не ігнорувати позов. Потрібно отримати всі матеріали справи, перевірити кредитний договір, умови кредитування, виписку, платежі та розрахунок заборгованості, а після цього підготувати відзив та заперечення.

Чи можна зменшити борг Монобанк у суді?

У конкретній справі суд може не задовольнити частину вимог банку, якщо вона не доведена або розрахована неправильно. У справі № 546/601/26 банк вимагав 205 172,37 грн, а суд стягнув 37 629,31 грн.

Чи може Монобанк включити проценти до тіла кредиту?

Необхідно аналізувати конкретний розрахунок та умови договору. У справі № 546/601/26 суд встановив, що 133 773,82 грн процентів були включені банком до заявленого ним тіла кредиту, що вплинуло на остаточну суму стягнення.

Чи достатньо анкети-заяви Монобанк?

Це залежить від конкретних документів у справі. Важливо встановити не лише факт підписання анкети-заяви, а й те, які саме умови кредитування були погоджені позичальником.

Чи можна оскаржити розрахунок заборгованості Монобанк?

Так. Розрахунок банку може бути предметом заперечень у суді. Необхідно перевірити, чи відповідає він руху коштів за рахунком, здійсненим платежам, умовам договору та законодавству.

Чи означає це рішення, що Монобанк не може стягувати проценти?

Ні. Це рішення стосується конкретної справи та конкретного розрахунку. Воно не встановлює загальної заборони на стягнення процентів.

Чи означає рішення, що будь-який борг перед Монобанк можна списати?

Ні. Суд у цій справі визнав кредитні правовідносини та стягнув доведену суму. Йдеться саме про перевірку розміру та складу заборгованості, а не про автоматичне списання кредиту.

Висновок адвоката

У спорах із банками важливо розділяти дві різні речі: існування кредитної заборгованості та розмір заборгованості, який кредитор має право стягнути.

Це не завжди одна й та сама цифра.

Рішення Решетилівського районного суду у справі № 546/601/26 добре демонструє цю різницю.

Банк звернувся до суду із вимогою про стягнення 205 172,37 грн. Після дослідження матеріалів справи суд визначив до стягнення 37 629,31 грн.

Тому якщо ви отримали позов від Монобанк, не варто обмежуватися питанням:

«Скільки банк хоче з мене стягнути?»

Набагато важливіше поставити інше питання:

«Чи довів банк, що я винен саме цю суму?»

І саме з відповіді на це питання потрібно починати аналіз кредитного спору.

Якщо ви отримали позов від Монобанк і не розумієте, чи правильно банк визначив суму заборгованості, варто почати з аналізу самого позову, договору та розрахунку боргу. Про те, коли потрібен кредитний адвокат, я окремо розповідав у цьому матеріалі - коли потрібен адвокат по кредитах.